Якщо ви не знали, як проходить робочий день в екіпажа сміттєвоза - саме час дивитися фоторепортаж від порталу "Акцент". Журналіст Игорь Гурьев проїхав один з маршрутів "Граніка" та на власні очі побачив, як складно підтримувати чистоту у місті.


На градуснику -14, а на годиннику рівно 5 ранку. Сонце з'явиться ще не скоро, але техніка компанії «Гранік» вже залишає стоянку у Комунарському районі Запоріжжя. Сьогодні п'ятниця, а отже, роботи більше, ніж в інші дні. 

За кермом одного із 8 сміттєвозів водій Володимир уже перевіряє адреси точок, де потрібно спустошити баки. Усього таких “чек-поінтів” лише для його екіпажу близько 70.

Володимир прийшов на роботу раніше, щоб обігріти для колег приміщення. Ранній підйом для водія - звичайна справа. Він працює у компанії «Гранік» вже 14 років. З хвилини на хвилину до кабіни нашого «Мерседеса» підсяде вантажник Василь. Екіпаж готовий до зміни.

Що вас найбільше напружує у вашій роботі? 

— Відношення деяких людей, які не готові йти назустріч. Водії залишають свої машини у дворах, не думаючи про те, як тут проїде сміттєвоз. І навіть після зауважень їх не дуже хвилює. Також напружує будівельне сміття, яке залишають люди, та гілки, що заважають проїзду. А загалом робота непогана — відповідає Володимир. 

Василь додає: «Так, тут зручний графік! О 3 годині дня ти можеш бути вільним і займатися сім'єю та особистими справами». Як виявилось, він у «Граніку» вже 3 роки. Якось йшов на іншу роботу, але повернувся.

Поки йшло обговорення плюсів та незручностей роботи в «Гранік», ми вже встигли об'їхати кілька точок: супермаркет, де завжди потрібний ключ для доступу до баків, та двори багатоповерхівок.

Саме останні дозволяють Володимиру показати свою віртуозність водіння. За 14 років у компанії він та сміттєвоз стали розуміти один одного з напівповороту керма. Здавалося, немає такої ситуації, з якої усміхнений водій не міг би вибратися на такій великій техніці. "Мені здається, Володимир і на танку з легкістю поїхав би" - жартує Василь.

Допомагає виконати роботу вчасно екран праворуч від місця водія. Коли на камері водій бачить, що під'їхав максимально близько до баків, вони з вантажником виходять на вулицю, щоб зробити завантаження. Якщо баків 2 або 3, процес займе близько хвилини і можна їхати далі.

— Запорука успіху у командній роботі. Якщо ви з вантажником добре розумієте одне одного, жодних проблем виникнути не повинно. Водіїв та вантажників перетасовують між собою постійно. Так і виходить, що загалом усі екіпажі працюють ефективно, — зауважує Володимир.

Мороз все також міцний, до світанку, як і раніше, далеко. Слабка завантаженість дороги дозволяє швидко просуватися за планом. На зупинках громадського транспорту поступово з'являються люди.

«Дуже важливо все робити за графіком. Наприклад, іноді приїжджаєш на місце на 5 хвилин пізніше, а там уже припарковано автомобіль. І ніхто його не захоче прибирати. Мовляв, як забрати сміття – це вже наші проблеми. Таке часто буває на Пісках та на центральному ринку. Тому ми завжди намагаємось бути на місці у «стандартний» час» - Розповідає Володимир.

Водій та вантажник дорогою багато жартують, обговорюють останні новини. Здається, що вони працюють по пам'яті, бо лише зрідка заглядають у маршрутний лист із адресами. Чоловіки радіють: скоро забирати сміття із Запорізької обласної лікарні, а там екіпаж за традицією робить коротку перерву на каву.

І ось ми на місці. Коли доїхали до медустанови, почало світати. Близько 5-6 точок тут зібрано, кава випита, можна їхати далі, милуючись світанком через широке лобове скло в теплій кабіні Мерса.

Володимир та Василь майже одноголосно заговорили про те, що робота в «Граніку» їх приваблює людським ставленням до співробітників. Тут ніколи не було затримок із зарплати, і завжди готові вислухати твою думку.

«Якщо у тебе виникла ідея, як зробити роботу ефективнішою, усіх зберуть на «летучку», щоб тебе вислухати. Ото Володимир так і пересів на «Мерседес». Він раніше їздив менш просунутим сміттєвозом і поскаржився на це начальству. За кілька місяців у його розпорядженні вже була нова техніка», — ділиться Василь.

 «Людське ставлення» та своєчасна гідна оплата праці, за словами чоловіків, — головні причини, чому вони залишаються у «Граніку». Крім того, у другому півріччі 2021 року на підприємстві зросла заробітна плата. Так, зараз її розмір залежно від посади та кваліфікації працівника становить у середньому 15-20 тисяч гривень.

Ми проїхали кілька точок у приватному секторі, на підприємствах, супермаркетах та у дворах багатоповерхівок. На вулиці вже світло, але, як і раніше, холодно. Добре, що теплі роби та кабіна сміттєвоза дозволяють швидко зігрітися.

Володимир розповідає, що їздити вранці досить цікаво. Можна побачити те, що незабаром покажуть у новинах. Крім того, іноді під час роботи можна випадково виявити цікаві та навіть цінні знахідки.

Одного разу при завантаженні я наступив на яйце з-під Кіндера. З нього випало багато золотих ювелірних прикрас: ланцюжки, браслети, каблучки... А ще, колись мені попався годинник, продав торговцям за 140 доларів» — розповідає Василь.

Володимир у свою чергу додав, що часто біля баків для сміття залишають застарілу, але робочу техніку: магнітофони, системні блоки, відеопрогравачі. Жахливих та лякаючих знахідок чоловікам не траплялося.

Час наближається до 11:00. Вже більше години ми торуємо мікрорайон Піски. Почався невеликий снігопад. Наш “Мерседес” та його екіпаж зібрали близько 12 тонн сміття.

З Володимиром та Василем ми прощаємось, але попереду у них один із найскладніших етапів роботи — розвантаження на полігоні. У вільний час чоловіки займуться своїми хобі: Василь готує на продаж уживані автомобілі, а Володимир займається сільським господарством, вирощуючи саджанці в домашніх умовах.

Дивуєшся, наскільки складною буває робота, яка часто залишається непомітною для оточуючих. Таких змін у Василя та Володимира кілька на тиждень.