У Запоріжжі від початку повномасштабної війни водії сміттєвозів ні на день не припиняли виконувати свою рутинну роботу та вивозити сміття під гул сирен. У Запорізькому районі компанії зі збору сміття спустошують баки навіть у тих населених пунктах, де подекуди ведуться обстріли. 061 поспілкувався з директором Екотехнологічної компанії «Гранік» Геннадієм Дубовим та дізнався про те, які зміни привнесла війна у сферу поводження з відходами, що потрібно зробити місту для роздільного збору побутових відходів та як зростуть тарифи на комунальні послуги.


09:00, Сьогодні

Директор компанії «Гранік» Геннадій Дубов про те, як заощадити на вивезенні сміття, героїзмі водіїв та концепції zero waste

Почнемо з того, що змінилося у роботі компанії «Гранік» з 24 лютого?

У нас дуже впали обсяги. Якщо говорити у цифрах, то на 46% у перші місяці. Багато наших замовників закрили свої підприємства та організації. У когось просто ворота зачинені, телефони не відповідають, і що з ними ми не знаємо. Частина наших водіїв пішла до армії. На роботу також дуже вплинула паливна криза – це і подорожчання дизельного палива, і неможливість вільно заправитися. У перші тижні війни було дуже складно. Коли на вулиці вмикали сирени, то водії боялися виїжджати на маршрут, переживали. Було незрозуміло, як везти, куди їхати, куди не можна їхати. Поступово нам вдалося вийти із цього стану, і ми налагодили свою звичну роботу. Повинен відзначити, що незважаючи на всі труднощі, ми не мали жодного дня зривів, ми виконували всі свої обов'язки.

Наскільки відсотків від довоєнного часу впала дохідна частина?

На сьогоднішній день доходу взагалі немає. Ми продовжуємо виконувати свої обов'язки, тому що вважаємо, що ця послуга є важливою в даний момент. Не можемо ми просто зупинитись. Сподіваємося, що незабаром війна закінчиться і щойно з'явиться можливість, то є потреба перерахувати тариф. Зараз ми чудово розуміємо, що це невчасно. «Гранік» зараз переглядає маршрути, шукає рішення, як економніше працювати.

Ви сказали, що частина водіїв пішла на війну, а чи були випадки, коли вам просто необхідно було проводити оптимізацію і скорочувати штат людей?

Так, ми провели скорочення, тому що ми не можемо вже настільки забезпечувати людей. Ми скоротили працівників пенсійного віку, яким уже й не надто легко було працювати, але через звичку вони це робили.

Геннадію, ви згадували про перегляд тарифу. Зараз ви не можете його піднімати у зв'язку із законодавчим мораторієм якимось чи це тільки ваше рішення?

За законодавством ми можемо піднімати тариф та маємо право. Усі необхідні розрахунки ми вже зробили і можемо їх передавати до міської ради на погодження, але моральне право не дає нам зараз це зробити. Погодьтеся, коли зараз десь піднімають ціни, то ми це не сприймаємо, зараз військовий стан, усім погано, доходи у людей впали.

Чи правильно я розумію, що ви обслуговуєте бізнес, бюджетні установи та ОСББ у межах Запоріжжя чи якусь частину області ви також охоплюєте?

Ми обслуговуємо в Запоріжжі та Запорізькому районі – Балабине, Малокатеринівку, селище Приморське та місто Степногірськ. znimok ekrana 2022 06 13 o 185602 62a760cd85566

Але Степногірськ зараз рашисти періодично обстрілюють з артилерії. І ваші водії продовжують туди їздити вивозити сміття?

Так, продовжують вивозити сміття, фактично ризикуючи життям. Наші водії справді були в безпосередній близькості від вибухової хвилі. Туди прилітало саме у той момент, коли вони приїжджали. Вони фотографували і показували міни, що не розірвалися, і всі наслідки цих обстрілів. Після того, як пройшов цей перший стрес і жах, вони поводяться як герої. Вони мають обов'язки і вони їх чесно виконують. Ми один раз провели загальні збори і більше в цьому немає потреби. Нам не потрібно якось налаштовувати, вмовляти наших співробітників. Вони всі самі чудово розуміють, що люди, які живуть у цьому місті чи селі потребують цієї послуги.

Наразі згадалося, як у перші тижні війни запоріжці ділилися у соцмережах фотографіями спорожнілого міста та закритих усіх торгових точок. На цьому фоні люди щиро раділи сміттєвозу у своїх дворах. Що це для вас?

Я щасливий, що ми когось радіємо (сміється, - ред). Ми не відчуваємо себе якимись героями. Ми просто робимо все можливе, щоб виконувати все за графіком. Люди повинні знати, що в такий день сміттєвоз має приїхати і це буде зроблено. Раді, що поступово частина наших клієнтів відновлює свою роботу. Життя триває. znimok ekrana 2022 06 13 o 185816 62a761628b1b2

Ви вже згадали про те, що були проблеми, щоб заправити спецтехніку. Як зараз справи з паливом?

Усе з натяжкою. Поки що у нас немає таких проблем, що ми прямо не можемо заправитися. Ми вважаємося підприємством критичної інфраструктури, але жодних преференцій – окремих цін, заправок та спеціальних умов для нас немає. На рівні паливних компаній є контакт, і вони дають нам змогу заправитися.

На вашому сайті вказано, що ви більше 20 років на ринку і ви є прихильниками концепції zero waste. Тут є якийсь дисонанс - з одного боку весь ваш бізнес побудований на тому, що чим більше обсяги сміття, тим краще це для компанії, а ви кажете, що потрібно прагнути до зменшення кількості відходів. У чому тут ваша вигода?

Я почну з віку компанії. Нам 23 роки. Були часи, коли ми додавали собі віку, щоб здаватися соліднішим, а тепер ми, навпаки, зменшуємо, щоб не здаватися зовсім динозаврами запорізького бізнесу. Ця концепція Zero waste і є наша бізнес ідея, оскільки ми прагнемо надавати послугу таким чином, щоб наші замовники змогли менше оплачувати і могли заробляти на вторинній сировині. Це скоріше про моральне задоволення, що ти допомагаєш довкіллю.

Власне, вся бізнес-ідея будується на задоволених замовниках, які цінують наші відносини і що ми створюємо такі можливості. Найголовніше у бізнесі – це довіра. Раніше це був поклик душі нашої компанії допомогти навколишньому середовищу, а зараз ці нові ціни на паливо, які, до речі, ще не обкладені ні акцизом, ні ПДВ, тобто «голі» ціни і після війни вони зростуть ще мінімум на 30%. Ці нові ціни нас змусять по-іншому подивитись на речі. У комунальних послугах тарифи повинні або сильно зрости для мешканців, або ми повинні сортувати, оскільки це зменшення відходів та можливість менше платити. Для підприємств, для бізнесу тарифи зростуть настільки, що вони будуть змушені або змінювати свій підхід і залишатися конкурентними або багато хто з них буде змушений згортати бізнес. Адже це не пов'язано лише з відходами, це пов'язано з опаленням, електроенергією. Це паливо воно вплине абсолютно на все. У бізнесі є досить така відома книга «Диференціюйся або помри». Основна ідея – міняти свої підходи, щоб залишатися як суспільство як країна. Нам сьогодні допомагає захід – дають якісь гроші, ресурси, але це не триватиме вічно. Нам слід розраховувати на свої сили. До цього моменту у нас в суспільстві був такий підхід - ось я викидаю сміття, а ви робіть із цим, що хочете. Наш полігон раніше був із п'ятиповерховий будинок, потім він виріс до 14-поверхового будинку, а якщо нічого не міняти, то у нас буде просто рукотворна гора зі страшними наслідками та величезною шкодою для навколишнього середовища, пожежами, отруєними ґрунтовими водами. Це не хтось нам привозить, це ми все самі викидаємо, потім складуємо там і це ніяк не очищується. У наших руках це все змінити. Ніхто за нас це не робитиме.

Вже років 10, якщо не більше ходять розмови про те, що наш полігон ТПВ вже вичерпав термін експлуатація і треба з цим щось робити – або будувати новий полігон, або сміттєпереробний завод, але жодним чином місто з цим ні на крок не просунулося. Що зараз із цим полігоном? За що треба братися місцевій владі?

Місту потрібно будувати сучасний полігон за всіма нормами. Існуючий полігон було збудовано ще 1950-х роках, коли це ще було не актуально. Там особливо багато упаковок не було, батарейок не було. Тоді ставка робилася на органічні відходи, які просто перегнивали та й усе. Сьогодні структура відходів сильно змінилася: з'явилося багато електронних відходів, ліків, батарейок та інших небезпечних видів відходів. Новий полігон потрібен і важливий за рахунок цієї мети zero waste, щоб кількість відходів зменшувалася. Йдеться про кардинальні зменшення не на 5%, а в 10 разів має зменшитися кількість відходів, які приїжджають на захоронення. Для цього треба, щоб змінювалася інфраструктура поводження з відходами: з'являлися майданчики для компостування органіки, переробки будівельних відходів, відходів деревени. Сьогодні абсолютно усі види відходів везуть на полігон. Нічого не переробляється, повторно не використовується.

Тобто виходить, що тільки медичні відходи окремо утилізують?

Так, медичні відходи – це окремий напрямок. Ми цим не займаємось. Має бути окрема ліцензія. Ці відходи везуть на спеціальні установки, де їх спалюють.

Проблема в тому, що в контейнері вся таблиця Менделєєва. У лікарні можуть щось окремо збирати, але ж у нас у мешканців немає можливості кудись окремо викинути небезпечні відходи, ліки. Немає у нас для цього систем і все це потрапляє також на полігон. znimok ekrana 2022 06 13 o 185639 62a760e6b1091

Коли в суспільстві говорять про необхідність сортувати відходи, то частина людей ставлять цілком резонне питання: от я вдома все розділив – органіку, пластик, папір, а який у цьому сенс, якщо все врешті-решт потрапляє на одне велике звалище? Що ви можете відповісти на це?

Мені здається, я скоро на пенсію піду і ми все ще говоритимемо про це, а не щось робити. Загалом наша компанія створює всі можливості – контейнери для відходів, вторинної сировини, які можна використати. Відходи ми вивозимо на захоронення, а все інше наші замовники або продають самостійно або якщо це, наприклад, відходи деревини повторно використовують. Ми також можемо поставити компостер. У нас є досвід їх використання в ОСББ і вони реально збирають листя і роблять компост, що дозволяє їм менше оплачувати за вивіз сміття, а заощаджені гроші йдуть на благоустрій прибудинкової території. Я бачив, як вони це роблять, і все в руках самих мешканців. Немає якогось дядька, який приїжджатиме до ОСББ і за нас виконуватиме ці роботи. Ми можемо дати інформацію про те, хто може купити цю вторинну сировину. Я знаю, що багато хто віддає двірнику, а він уже йде до найближчого приймального пункту, здає там і отримує гроші. Все це працює і просто потрібно самим це зробити. Ось наприклад, якщо у вас вдома холодно, то хтось вам прийде і утеплить, ви самі повинні постаратися, щоб вирішити цю проблему.

Взагалі важливо створити систему, за якою людина розуміє, для чого вона сортує відходи. Так, це певні незручності – потрібно кілька відер та місце, де це все розкладати, перебирати та виносити. Ось тут дуже важлива робота журналістів, які можуть допомогти донести мешканцям, що вони можуть із цього отримати, які «плюшки». Адже це і турбота про навколишнє середовище, і зменшення тарифів.

Так може нам треба починати навчати цих принципів дітей у школах. Ви не думали, щоб взяти участь у якихось освітніх проектах для учнів на тему екології?

Я зрозумів, про що ви. Знаєте, це коли батьки курять, а вчать свою дитину, що паління шкідливе. Приблизно це так. З дітьми треба займатись, але це потрібно робити паралельно з батьками. Мама та тато повинні насамперед пояснювати, навіщо потрібно розділяти відходи, а потім дитина приходить до школи та розповідає, як це все працює. У нас зараз школи не зацікавлені у зменшенні відходів, бо за них платять із бюджету. Ось зменшать вони кількість сміття чи збільшать – усім байдуже. У цій ситуації, скільки ти там не стрибай по цій школі і не розповідай про роздільний збір, але воно їм не потрібне. Самі школи мають бути зацікавлені в тому, щоб менше платити, а заощаджені гроші направити якраз на потреби школи. Наприклад, купити тенісні столи або музичну апаратуру в актовий зал. Я до школи ходив і на мій погляд, це не працює. Потрібно змінити систему.

Мені відомо, коли в школах ставили контейнери для роздільного збору сміття, але мало просто поставити їх і доручити завгоспу за цим стежити. Важливо мотивувати дітей цим займатися. Якби їм сказали – хлопці та дівчата, все, що ми відсортуємо та здамо – це наше. На ці гроші діти могли б сходити до McDonald's, вибрати якусь цікаву екскурсію, відкласти гроші на лікування однокласника чи банально організувати доставку питної води до класу. Я бачу, що коли ми розповідаємо щось про екологію, навколишнє середовище, то це дітям не так щоб дуже цікаво, а ось коли їм показати, що їх внесок важливий і цінний, кожен з них може принести користь і є практична вигода, то у них очі спалахують.

Знаю, що ви вивчали європейський досвід та цікавилися, як на заході поводяться з відходами. Яких змін потребує Україна, зокрема, можливо, законодавчих, щоб запровадити цивілізований підхід поводження з відходами?

Як я це бачу, то має бути вільний, конкурентний ринок. Будь-які обмеження, будь-яка монополія призводить до стагнації. Ринок тоді перестає працювати і вже не треба нічого сортувати, розділяти - просто бери якомога більше, кидай подалі, виставляй тарифи і все. Коли є здорова конкуренція, ведеться боротьба за замовника, всі намагаються працювати, тоді з'являється можливість вибрати найкраще рішення. Якщо не вдаватися до технічних питань – типу контейнера, сміттєвозів, то європейський ринок повністю відкритий і ми як компанія з України маємо повне право подати свою заявку на право вивезення сміття, наприклад, у Берліні. Так, там важко виграти, жорсткі умови, потрібний досвід, велика кількість ресурсів, але ринок відкритий і це найголовніше.

А чим закінчилися ваші судові суперечки з компанією «Вельтум» саме про монопольне становище, яке тривало чи не весь минулий рік?

Вони не закінчилися, але на період війни, ні ми, ні компанія «Вельтум» цими судовими позовами не займаємося, тому що перед нами стоять настільки серйозні виклики, що нам зараз просто не до цього. Ми боремось за виживання нашої компанії, щоб чітко працювати, надавати послуги.

Минулого року на анонімних телеграм-каналах, які пов'язують із деякими політичними силами виходили публікації про певні домовленості на «сміттєвому» ринку та ваші тісні зв'язки, у тому числі фінансові, із заступником мера Олександром Константиновим. Як ви можете прокоментувати цю інформацію? У яких ви стосунках із Константиновим?

Я з ним знайомий, власне, як із заступником мера. Ми з ним не перебуваємо ні в дружніх, ні у ділових, ні у фінансових відносинах. Інформація про те, що у Константинова є якась доля у компанії - абсолютно неправдива. Вона з'явилася у контексті боротьби нашої компанії з монополією на ринку вивезення сміття у Запоріжжі. Ще за каденції Буряка, компанія намагалася достукатися і до профільних заступників, і до керівників департаментів, що не можна допускати монополії та витрачання бюджетних коштів без конкурсу. Але то все було безрезультатно. Після зміни влади у місті ми продовжили роботу з посадовцями. Власне, з'явився певний конструктив із заступниками міського голови щодо питання монополії. А Константинов, серед іншого, відповідає і за питання відходів, тож комунікації щодо монополії з ним було багато. 26617532148922929875187527319553355050442208n 62a74976c52e0

Органи  місцевого самоврядування там кожні п’ять чи десять років розробляють цілі програми поводження з відходами. Чи запрошують та долучають вони представників компаній, що займаються цими питаннями?

Зазвичай вони наймають такі консалтингові фірми, проводять тендери та пишуть ці програми. Коли їх читаєш, то там начебто й немає чогось такого з чим, ти не погоджуєшся, але скрізь якісь загальні фрази. У цих програмах не вистачає лише одного – реальних кроків вирішення проблем. Щоб внести зміни, треба змінювати системи збору оплати, потрібно змінювати підходи, вітати створення ОСББ. Зі всього позитивного можу сказати, що в Україні є вже кілька міст, де немає жодного будинку муніципального управління. З них – смт Веселе у Запорізькій області. Ось там усі будинки -100% ОСББ. Там мешканці вже розуміють, що все залежить від них.

Можливо зараз буде не дуже розумне питання, але хочу зрозуміти для себе. Коли ми кажемо, про будівельне сміття, то розрахунок вартості його вивезення йде у тонах. Коли ми кажемо, про побутове сміття, то оцінюють об’єм сміттєвого баку, а не його вагу. Чому саме так?

Тому що сміттєвоз не має вагів. Ми не можемо визначити, яка вага цього контейнера. Якщо це будуть мішки з картоплею, то він буде важчим, а якщо листя, то легше. Якщо ця величина не точна, то можлива розбіжність у тому, скільки ми реально вивезли. А ось об’єм – це конкретна величина. Один контейнер – це 1,1 м3.

Ви поставили правильне питання. Є системи, розроблені Кабміном із коефіцієнтами переведення кубів у тонни. Це певною мірою умовні величини, тому що для продовольчих ринків це одні значення, для речових інші. Є цілі таблиці. Я бачив на виставках спеціальні системи, які дають змогу зважувати контейнер, але вони дуже дорогі. Система зважування коштує від 4 до 8 тисяч євро на кожен сміттєвоз. А у нас їх 15. Також потрібна підтримка цієї системи, там вилазить навіть чек. Я знаю, що у Німеччині вивіз сміття у 30 разів дорожчий, ніж в Україні. І там на сміттєвозах немає вагів, тобто навіть вони не можуть собі цього дозволити. Це для дуже багатих суспільств, для яких важливе це значення. Виставлення рахунків у кубах, воно також чесне.

Насамкінець таке практичне питання – як менше платити за вивіз сміття?

Жителі будинків, які ми обслуговуємо, платять іноді на 40 або на 60% менше, ніж мешканці будинків, яких обслуговує інший оператор ринку. Це не тому, що ми такі добрі, просто жителі ОСББ економлять та зменшують обсяги за рахунок роздільного збору, компостування, збору відходів, які можна десь використати. Наприклад, у будинках, де немає ОСББ, платять 29 гривень, а ми проводили аналіз наші мешканці платять від 12 до 20 гривень з особи. Тому що наш тариф дає змогу це робити. У «Граніку» чим менше ми вивезли, тим менше виставили прайс, ну все логічно. А ось у іншого оператору незалежно від того, скільки вони вивезли, виставляють цю фіксовану суму як абонплату. Тут як би сама система не вітає роздільний збір – сортуй чи не сортуй, і ти все одно заплатиш 29 гривень. А у нас підхід інший – ви сортуєте, ваш сусід сортує, ви зменшуєте кількість відходів та менше платите. У наших будинках голови відповідально стежать за графіком, контролюють, щоби не ходили люди викидати з сусідніх будинків і дачники не привозили там якісь мішки. Вони розуміють, що сміття – це гроші, а чим менше сміття, то менше грошей. Це дуже проста формула, але вона працює. photo2022 06 1317 18 49 62a749a971bef